вівторок, 8 жовтня 2019 р.


Урок №      Тема «Середовище існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови, роль в природі та житті людини»
Мета: показати особливості організації клітин одноклітинного організму та прояви життєдіяльності; продовжувати формувати поняття про клітинну будову організмів.
Хід уроку
1. Організаційний момент
 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1.       Наведіть приклади одноклітинних тварин-паразитів.
2.       Які захворювання спричиняють одноклітинні тварини-паразити?
3.       Як цисти амеби дизентерійної можуть потрапити до організму людини?
4.       Яких заходів профілактики слід уживати, щоб не захворіти на дизентерію?
5.       Яких заходів профілактики слід уживати, щоб не захворіти на малярію?
6.       Які ознаки захворювання має амебна дизентерія?
2.2.    «Вірю — не вірю».
Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.
1.  Місце паразитування дизентерійної амеби — шлунок людини.
2.  Малярійний плазмодій є збудником захворювання людини.
3.  В організм людини цисти дизентерійної амеби можуть потрапити із сирою водою, немитими фруктами та овочами.
4.  Малярійний плазмодій паразитує в клітинах кишечнику людини.
5.  Статевим способом малярійний плазмодій розмножується в організмі самки малярійного комара, куди потрапляє при укусі разом із кров’ю хворої людини.
6.  Усі одноклітинні тварини є паразитами.
7.  Одним із засобів боротьби з малярійним комаром є висушування боліт, що дають притулок його личинкам.
8.  Інфузорія-туфелька є збудником захворювання людини.
9.  Малярія призводить до сильного недокрів’я і виснаження організму людини.
10.     Муха цеце є переносником малярійного плазмодія.
11.     Дизентерійна амеба призводить до утворення виразок на стінках кишечнику та кривавого проносу.
12.     Сонна хвороба поширена на африканському континенті.
Відповіді:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
+
+
+
+
+
+
+
3.                 Мотивація навчальної діяльності
У наш час, коли досліджені буквально всі куточки планети Земля, людство прагне підкорити невідомі ще частини навколишнього світу. Однією з таких частин є безмежно цікава царина під назвою космос. І як це не парадоксально, але людина не змогла б підкорити космічний простір — і не зможе надалі це робити — без примітивних форм життя, таких як одноклітинні рослини. Адже вони здатні рости і розмножуватися у здавалося б абсолютно несприятливих умовах.
З першим проникненням людини в космос туди разом з нею потрапили і деякі одноклітинні рослини. Одне із завдань, яке виконують одноклітинні рослини на космічних кораблях,— це забезпечення екіпажу киснем. Із цією метою використовують одноклітинну рослину хлорелу, яка інтенсивно ділиться, активно фотосинтезує. Суспензія хлорели масою 25–35 кг здатна повністю забезпечити одну людину киснем у космічному польоті. Ця одноклітинна рослина здатна збільшити свою масу протягом доби більш ніж у 6 разів, а це можна використовувати при тривалих польотах.
  
Вивчення нового матеріалу
Одноклітинні поширені майже повсюдно. Місця їх існування це: вологий ґрунт, калюжі, прісні і морські водойми, багато з них паразити рослин, тварин і людини.
Тіло одноклітинних представлене однією клітиною, яка виконує функції цілого організму.
1. Загальна характеристика одноклітинних організмів. (Розповідь учителя з демонстрацією таблиці, записи в учнівських зошитах).
Характерні ознаки одноклітинних організмів
Ознаки
Особливості
Розміри тіла
Від декількох мікрометрів до 2-3 мм.
Форма тіла
Різноманітна: непостійна (амеба), куляста (хлорела), овальна (евглена), у вигляді відбитка стопи (інфузорія) та інші.
Будова
Тіло представлене однією клітиною, яка виконує функції цілого організму.
Зовнішні покриви
Плазматична мембрана, або пелікула у гетеротрофних; в автотрофних — целюлозна оболонка.
Тип живлення
Автотрофи (хлорела), міксотрофи (евглена зелена, хламідомонада), гетеротрофи (амеба, інфузорія і паразитичні представники).
Дихання
Усією поверхнею тіла.
Подразливість
У вигляді рухових реакцій у напрямку до подразника або від нього, що називаються таксисами.
Розмноження
Бінарний або множинний поділ; у деяких видів відбувається статевий процес.
Перенесення несприятливих умов
Інцистування.
Хламідомонада — мікроскопічна одноклітинна водорість грушоподібної або овальної форми. Поверхня клітини вкрита прозорою безбарвною оболонкою. На передньому кінці тіла оболонка утворює невелике випинання — носик, від якого відходять два джгутики.
Запитання до учнів: — Яке значення в житті хламідомонади мають джгутики?
Очікувана відповідь учнів: За допомогою цих джгутиків водорість рухається.
Усю внутрішню частину клітини займає цитоплазма з великим чашоподібним хлоропластом (хроматофором) зеленого кольору. У нижній потовщеній частині хлоропласта розміщений кулястий піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю. На верхній частині хлоропласта розміщене добре помітне червоне вічко (стигма), насичене каротином.
Запитання до учнів: — Яке значення має вічко в житті хламідомонади?
Очікувана відповідь учнів: Воно бере участь у сприйнятті світла.
РозУ заглибині хлоропласта розміщене велике кулясте ядро з добре помітним ядерцем. Спереду біля основи джгутиків розміщені дві скоротливі вакуолі.
Запитання до учнів: — Яке значення мають скоротливі вакуолі?
Очікувана відповідь учнів: Вони видаляють надлишок води з клітини, тобто регулюють внутрішньоклітинний тиск.
Самостійна робота учнів з підручником
— Як розмножується хламідомонада?
Очікувана відповідь учнів: Хламідомонади розмножуються статевим і нестатевим шляхом. Під час нестатевого розмноження клітина втрачає джгутики, її ядро, хлоропласт і цитоплазма діляться на чотири (рідше вісім) клітин — зооспор. У кожної дочірньої клітини виростає по два джгутики, оболонка материнської клітини руйнується, і зооспори виходять у воду. У такий спосіб водорості розмножуються дуже швидко. Уже через добу дочірні клітини знову діляться.
Під час статевого розмноження в материнській клітині утворюються гамети (статеві клітини). Їх кількість — 32 або 64 в одній клітині. Після дозрівання гамети виходять з материнської клітини і попарно з’єднуються, утворюючи зиготу. Вона вкривається захисною оболонкою і переходить у стан спокою. У такому стані зигота добре витримує замерзання та висихання. Через якийсь час зигота виходить з оболонки і ділиться з утворенням чотирьох зооспор.
Середовище існування хламідомонад, їхня роль у природі
Хламідомонади живуть у невеликих, дуже забруднених водоймах, що добре прогріваються (калюжі, стічні канави). У таких водоймах вони дуже швидко розмножуються і спричиняють «цвітіння» води. Оскільки поряд з автотрофним способом живлення клітини хламідомонад поглинають розчинені органічні речовини, вони тим самим сприяють процесу очищення забрудненої води (самоочищенню водойм). Цей процес можна спостерігати у відстійниках, очисних спорудах міської каналізації.
Уже через кілька днів після чергового викидання стічних вод водойма очищається. Вода стає чистою і прозорою до дна. Водоростей — активних санітарів — уже немає в товщі води, їхні зиготи опустилися на дно і там «відпочивають» до чергового забруднення, яке знову їх активізує.
Запитання до учнів:
— Який одноклітинний організм вам нагадує хламідомонада за особливостями будови та процесами життєдіяльності?
Очікувана відповідь учнів: Хламідомонада нагадує одноклітинну тварину евглену зелену.
Хлорела невибаглива до умов існування і здатна до інтенсивного розмноження, тому трапляється повсюдно: у прісних водоймах, морях і ґрунті. Вона може вступати в симбіоз із різними організмами, входить до складу лишайників.
Застосування хлорели
Клітина хлорели — зручний об’єкт для різноманітних досліджень. Хлорела — основний об’єкт масового культивування водоростей для практичного використання в різних напрямах. Значну роль у формуванні підвищеного інтересу до неї відіграв її хімічний склад. У перерахунку на суху речовину хлорела містить повноцінних білків 40 % і більше, ліпідів — до 20 %, вуглеводів — до 35 %, зольних речовин — до 10 %. Є в ній вітаміни групи В, аскорбінова кислота (вітамін С) і філохінони (вітамін K). Знайдено речовину, яка має антибіотичну активність,— хлорелін. У деяких країнах хлорелу вживають у їжу після спеціальної обробки, що поліпшує її засвоєння. Для споживання використовують свіжу біомасу хлорели або спеціальну пасту з неї. Також слід зауважити важливе значення цих водоростей для біологічного очищення стічних вод.
Значення одноклітинних.
1. входять до ланцюгів живлення;
2. є складовою частиною бентосу і планктону;
3. є поживою для інших, особливо водних тварин;
4. є індикаторами визначення санітарного стану водойм;
5. форамініфери відіграють роль в утворенні відкладів крейди та вапняку;
6. форамініфери разом із молюсками, чиї рештки добре збереглися у геологічному літописі, мають значення “керівних копалин” для визначення геологічного віку порід;
7. радіолярії протягом сотень мільйонів років беруть участь в утворенні осадових порід, з них утворилися опали, яшма…;
8. найпростіші грунту разом з іншими організмами беруть участь у процесах ґрунтоутворення;
9. інфузорії-ентодініоморфи у шлунку жуйних копитних слугують джерелом поживних речовин;
10. паразитичні (дизентерійна амеба, трипаносома, лейшманії, лямблії, малярійний плазмодій…) спричиняють хвороби, і цим завдають шкоди людині та іншим тваринам.
5 . Закріплення знань учнів.
Знайдіть та позначте правильні відповіді.
1. Амеба протей не має постійної форми.
2. Інфузорія-туфелька рухається за допомогою війок.
3. Найпростіші не відповідають на подразнення.
4. Амеба протей, на відміну від інфузорії-туфельки, дихає всією поверхнею тіла.
5. Продукти розпаду в одноклітинних твариноподібних організмів виводяться через травну вакуолю.
6. Клітини одноклітинних організмів побудовані складніше порівняно з клітинами багатоклітинних.
7. Органелами руху інфузорії-туфельки є джгутики.
8. Циста — це спосіб переживання несприятливих умов.
9. Реакція на подразнення в одноклітинних твариноподібних організмів проявляється у вигляді таксисів.
10. Клітина одноклітинних організмів — цілісний організм.
Гра “Конкурс одноклітинних тварин”.
До дошки виходять учні і кожен трьома реченнями розповідає про якусь тварину. Всі інші повинні визначити, про кого мова.
№1.
- розмножуюся в клітинах крові, викликаючи їх розмноження;
- за це людина мене недолюблює;
- вона усіляко бореться з комарами.
(це малярійний плазмодій)
№ 2.
- маю небагато коротких, широких псевдоніжок;
- живу у товстому кишечнику людини;
- можу викликати у людини тяжке захворювання.
(це амеба дизентерійна)
№ 3.
- маю клітинний рот і навколоротову заглибину;
- наявні два ядра;
- тіло вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь.
(інфузорія туфелька).
     «Закінчи речення».
1.   До одноклітинних рослин належать… (хлорела, хламідомонада).
2.   Хламідомонада має один хлоропласт… (чашоподібної) форми.
3.   Хламідомонада рухається за допомогою… (джгутиків).
4.   Зовні хламідомонада вкрита… (клітинною стінкою).
5.   Клітини хлорели… (кулястої) форми.
6.   Вони не мають… (джгутиків, вічок).
7.   Хлорела розмножується… (нестатевим способом).
8.   Спосіб живлення одноклітинних рослин — … (автотрофний).
9.   Статеве розмноження хламідомонади здебільшого спостерігають… (за настання несприятливих умов).
Замість крапок вставити пропущені слова:
- амеби рухаються за допомогою_______________;
- фотосинтез в евглени зеленої відбувається у ………                   ;
- у прісноводних найпростіших продукти обміну та надлишки води виводяться через …….,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,;
- здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища називається ……………………………………….;
- інфузорія-туфелька рухається за допомогою …………………..;
- кисень у цитоплазму надходить через …………………………….;
- в інфузорії неперетравлені рештки їжі виводяться через …….. ………………..;
- переносити несприятливі умови найпростіші можуть за допомогою утворення ……………………………………………..
6. Домашнє завдання


Немає коментарів:

Дописати коментар